Українські банки: війна, а прибутковість зростає

Українські банки виявляють завидну стійкість за умов повномасштабної війни. Про це свідчать їхні фінрезультати. На "здоров'я" в системі вказує і відсутність "банкопада", що супроводжував кризи 2008-2009 та 2014-2015 рр.

За це насамперед подяка Національному банку України (НБУ), який проводить адекватну регуляторну політику. Але, не лише йому…

 

Звідки прибуток?

Цього року динаміка у банків справді вражає. Вже за підсумками І півріччя вони отримали рекордний прибуток – 79 млрд грн, на 16,8% більше за минулорічний показник. За 8 міс. було вже 106,1 млрд грн. Хоча темпи приросту й уповільнились до 11,6%.

"Головні фактори прибутковості – збереження високої чистої процентної маржі та майже нульові відрахування до резервів під збитки від активних операцій", – пояснили в Нацбанку.

Річ у тому, що одразу після рашистського вторгнення наприкінці лютого 2022 р. НБУ зобов'язав банки сформувати додаткові грошові резерви під раніше видані кредити. Які за нових умов вже не всі зможуть погашати.

Причини неплатоспроможності зрозумілі. Хтось втратив житло, роботу і назавжди поїхав, якщо говорити про населення. Хтось втратив замовлення та виробниче обладнання, а також працівників, якщо говорити про підприємства.

Ось під таких проблемних позичальників і були потрібні резерви. Плюс треба було відреагувати на паніку вкладників та масове зняття грошей із депозитів у перші місяці війни. Щоб забезпечити ці виплати, банкам доводилося відкладати у "кубушку" на "чорний день".

Тобто резервувати. За січень-серпень 2022 р. відрахування до резервів зросли у 12(!) разів порівняно з аналогічним довоєнним періодом – до 89,429 млрд грн. У банківській звітності ці кошти належать до збитків. Саме тому за січень-серпень 2022 р. сумарний прибуток банків обвалився у 5,4(!) рази, до 8,43 млрд грн.

Зараз, коли додрезерви сформовані (відрахування за січень-серпень лише 1,15 млрд грн), банки можуть спокійно "стригти купони", декларуючи багатомільярдні прибутки. Ось і вся відмінність ситуації 2 роки тому і зараз.

Це про "майже нульові відрахування до резервів під збитки від активних операцій". Що стосується "збереження високої чистої процентної маржі", то тут Нацбанк теж не збрехав.

У липні ц.р. Мінфін продавав банкам облігації внутрішньої держпозики з купонним доходом 14,66% річних у гривні. У липні 2022 р. такі ж ОВДП на 1 рік розміщувалися під 14%, тобто, ставки мало змінилися.

І це притому, що 2 роки тому облікова ставка НБУ була на максимумі, 30%. А зараз – 13%. За ідеєю, це мало б спричинити зменшення прибутковості за ОВДП. Але цього не відбувається.

Очевидно, за це треба дякувати Мінфіну, який навіть у перші місяці війни, коли у фінансових інвесторів переважали панічні настрої, позичав гроші на оптимальних умовах.

Загалом саме ОВДП під час війни були і залишаються головним джерелом банківських доходів. На це вказує і структура розподілу прибутку в банківській системі.

З діаграми видно, що майже половина всього фінрезультату припадає на 2 держбанки: "Приват" та "Ощад". Саме вони є основними покупцями/власниками українських ОВДП. Також варто зазначити ще один момент.

Отримувати прибуток за умов війни банкам вдається з допомогою того, що й доходи зростають швидше витрат. За січень-червень ц.р. це 22% проти 18,7%. Тобто, фінустанови змогли мінімізувати власні витрати. Насамперед на утримання відділень.

Так, зараз більшість банківських операцій можна проводити дистанційно через банківські програми у мобільному телефоні: від найпростіших переказів до оформлення розстрочки, відкриття депозиту, банківської картки, отримання кредиту тощо.

 

Депозитні настрої

Попередні кризи ще раз довели відому аксіому. Що найбільший ворог фінансової системи – паніка вкладників і, як наслідок, масове зняття грошей із депозитів.

У 2008-2009 та 2014-2015 pp. приводом для паніки стало різке знецінення гривні до долара та євро. 2022 р. – рашистське вторгнення. Коли ніхто взагалі не знав, що буде завтра. У т.ч. з банківськими заощадженнями.

Станом на 1 січня 2022 р. загальний обсяг депозитів налічував 720,932 млрд грн. А на початок літа зменшився до 509,4 млрд грн. Тобто, з 24 лютого до 1 червня було знято 211,532 млрд грн, або 29% усіх вкладів. Безперечно, це був шок для фінсистеми.

Тим дивніше, що до катастрофи не дійшло. Масове зняття грошей швидко змінилося їх поверненням на депозити.

За даними НБУ, вже в червні 2022 р. депозитний портфель банків у гривні зріс на 27,8 млрд грн, або на 5,4%, до 537,2 млрд грн. Тобто, шок виявився дуже короткочасним. І це врятувало систему від краху. Як так вийшло? Зіграло одразу кілька факторів.  

По-перше, щоб утримати клієнтів, банки підняли ставки за депозитами. "0,5%, 1% або 1,5% справді впливають на очікування людей. Вони справді на 1 місяць або навіть на 2 тижні вже готові вкладати кошти та тримати їх на депозитних рахунках. У маленьких банках додаткові 1-1,5% значущі для клієнтів", – коментував тоді член правління "Альтбанку " Д.Симоненков.

По-друге, вже 12 квітня 2022 р. президент В.Зеленський підписав закон, який гарантує під час війни повернення громадянам 100% від суми депозиту. У мирний час ліміт гарантованого повернення грошей (якщо банк "лопне") становив 600 тис. грн.

Це, звичайно, був дуже сильний хід, що сприяв поверненню довіри до банківської системи. І нарешті, по-третє, варто відзначити патріотизм українців. Тих, хто вірив, що українська держава вистоїть і не припинить існування, як обіцяли в Кремлі.

Як результат, 2022 р. банки закінчили з депозитним портфелем 719,418 млрд грн. Тобто, сума вкладів повернулася до довоєнного рівня. Проте на цьому виклики не закінчилися. Новий грім пролунав у січні ц.р.

Тоді за 1 міс. з депозитів зняли 27 млрд грн, а їхній загальний обсяг знизився до 1,051 трлн грн. У НБУ з міркувань політкоректності прикинулися валянками зберегли незворушний вигляд, пояснивши тенденцію сезонним фактором.

"По-перше, це сезонність. На грудень концентрується досить значний обсяг виплат на зарплати та грошове утримання, тому за грудень зазвичай обсяг виплат зростає. У січні, коли ці кошти витрачаються, відповідно, вони перетікають на рахунки юридичних осіб, і вони знижуються", – коментував директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ В.Лепушинський.

Однак голова комітету Ради з питань фінансової та податкової політики Д.Гетьманцев тоді ж прямо сказав, що масове зняття грошей з депозитів викликане внесенням до парламенту урядового законопроєкту про посилення мобілізації.

"Певний негативний ефект міг бути пов'язаний із нормами законопроєкту №10449 про військову службу, мобілізацію та облік", – визнав він. Йдеться про можливість арешту банківських рахунків "ухилянтів" як міру примусу.

Проте, як і 2 роки тому, відтік виявився короткочасним. Вже за підсумками січня-червня обсяг вкладів населення сягнув 1,295 млрд грн. Реальний приріст становив 30,7 млрд грн (без урахування курсової переоцінки валютних депозитів).

Залишається додати промовисту статистику.

Інфографіка показує, що під час повномасштабної війни в Україні закрилося більше банків, ніж за період глобальних фінансових потрясінь 2008-2009 років. Але набагато менше, ніж під час кризи 2014-2015 рр., пов'язаної з початком локальних бойових дій на Донбасі.

Що далі? На запитання, чи є зараз загроза масового відтоку клієнтів, голова правління банку "Глобус" С.Мамедов відповідає: "На мій погляд, "воєнні" ризики були і залишаються значними, але це не є чимось новим".

Водночас з цього огляду ми бачимо, що влада здатна як пом'якшити/погасити наслідки кризи, так і посилити ще дужче. Звідси важливий висновок. На ситуацію у фінансовій системі не так впливають самі кризові чинники (навіть найпотужніші), як регуляторні заходи влади.

Статті

Країна
20.11.2024
13:55

Звільнений з полону оборонець Маріуполя Андрій Третьяков: "Азовсталь", тортури та обмін

Навіть чеченці краще за росіян в плані поводження з військовополоненими. Коли заїжджали чеченці, то ставлення було більш-менш прийнятним. Найгірше ставлення до нас було саме з боку росіян у Таганрозі.
Світ
19.11.2024
19:00

«Надія у Росії залишається тільки одна...». Російські ЗМІ про Україну

...Дочекалися нарешті. У ніч на неділю половина українських регіонів зазнала «кинджальної» атаки і була «відкалібрована» до стану часткового блекауту.
Світ
19.11.2024
09:53

"Говорить Москва!". Російські ІПСО проти рішення США про дальнобійні удари України та тест для Трампа

"Дональд Трамп спирався на певні сили, перед якими він має відповідні зобов'язання. І як людина відповідальна, він буде зобов'язаний їх виконати".
Всі статті